«Одна справа - мати технологію, а інша - життєздатність технології. Зелений водень недоступний для транспортування, і немає сенсу переходити з дизеля на водень, якщо джерело енергії не є стійким», - сказав Власкамп.
За його словами, існує два способи розглядати концепцію сталого розвитку, яка стосується комерційних вантажних перевезень. Перше - стійкість бізнесу, а друге - екологічна стійкість.
Власкамп стверджує, що водень, принаймні на даний момент, не є стійким в обох сенсах цього слова.
Топ-менеджер німецької компанії зазначив, що виробництво зеленого водню набагато дорожче, ніж виробництво електроенергії з відновлюваних джерел.
Він також пояснив, що, окрім вищих виробничих витрат на одиницю корисної енергії, водень необхідно розподіляти та зберігати за допомогою спеціальних контейнерів високого тиску, схильних до витоків.
«Сьогодні ви не можете купити водень менше ніж за 13-14 євро. І він не зелений. Коли ми матимемо зелений водень, він знадобиться для важкої промисловості у виробництві сталі, цементу чи пластику», - додав Власкамп.
За його словами, MAN все ще продовжує інвестувати в дослідження водню тільки для перевірки даної гіпотези про його неефективність.
Зазначається, що MAN вже отримав 800 запитів на замовлення своїх електричних тягачів, які можуть долати від 600 до 800 кілометрів за день, залежно від специфікації замовлення.
Як повідомляє SpecMachinery.com.ua, MAN також каже, що працює над покращеними акумуляторами, які дозволять проїжджати понад 1000 кілометрів щодня.
