Безбар’єрність стала новою цінністю для українського суспільства — результати досліджень

створенні адаптованого середовища (32%)

• забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%).

Дослідження також показало, що більш як половина опитаних українців вважають, що створенням безбар’єрного простору й суспільства мають займатися держава та місцеві органи влади. Водночас майже кожен четвертий уже й сам долучається до усунення бар’єрів.

«Якщо так багато людей усвідомлює безбар’єрність як цінність – ми на правильному шляху як суспільство. Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство у нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах – не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити і їх треба чути», – наголосила Перша леді України Олена Зеленська під час презентації результатів досліджень в Кабінеті Міністрів і обговорення дій щодо посилення комунікацій результатів впровадження політики безбарʼєрностіза участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та усіх членів Уряду, які відповідають за реалізацію заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні.

За словами Олени Зеленської, безбар’єрність потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю, а кожному, щоб почуватися комфортно та вільно. Так, за результатами дослідження, насамперед розв’язати питання безбар’єрності треба у сфері працевлаштування – так вважають 57% опитаних, 51% назвали потребу змін в інфраструктурі, ще 37% респондентів – в усуненні бар’єрів для людей старшого віку.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури реалізує флагманський проєкт — «Безбар’єрне відновлення». Він передбачає, що до кінця 2024 року 100% об’єктів нового будівництва та відновлених об’єктів відповідатимуть стандартам безбар’єрності, тобто будуть доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, статі.

«Те, що безбар’єрність стала новою цінністю для українського суспільства тільки підтверджує, що ми в правильному напрямку на шляху до Євросоюзу. Де не тільки поділяють цінність інклюзії, а й суворо дотримуються нормативів, за якими стоять такі питання як сталість та дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Окремим інструментом для перенесення кращих практик в зазначених сферах повинно стати міжнародне територіальне співробітництво. Під час реалізації флагманської програми «Безбар’єрне відновлення», спеціалісти нашого міністерства вивчили сотні директив ЄС, аби привести українські будівельні норми у повну відповідність європейському законодавству. І це вже дає результати. Так, нові державні будівельні норми, які регламентують будівництво закладів охорони здоров’я та споруд цивільного захисту, були розроблені з урахуванням положень щодо інклюзивності будівель і споруд. І цінорми вже набули чинності, тому є обов'язковими для забудовників» — зазначив виконувач обов’язків міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василь Шкураков.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства відновлення у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram